-
1 above-ground
1. adj1) живий2) наземний3) бот. надземний2. adv1) в живих, серед живих2) над землею* * *a1) наземний; бoт. надземний2) живий3) aмep. відкритий, прямий; відвертий -
2 alive
adj pred1) живий, у живихto be alive — бути (залишитися) живим
no man alive — ніхто, жодна людина у світі
any man alive — кожна (жива) людина, будь-хто, хто-небудь, хтось
to come alive again — ожити, відродитися
2) існуючий, діючий; що залишається чиннимto keep alive — підтримувати, не давати згаснути
3) жвавий, бадьорий; енергійнийare you alive to what is going on? — ви відчуваєте, що відбувається?
6) гірн. продуктивний7) діючий, на ходу (про підприємство)8) ел. (що перебуває) під напругоюalive and kicking — живий і здоровий; сповнений життя
look alive! — жвавіше!, хутчіше!, мерщій!
man alive! — жвавіше!, хай йому дідько!
* * *aзвич. predic1) живий, в живих2) існуючий, діючий; живий; який залишається в силіto keep alive — підтримувати, зберігати
3) живий, бадьорий; енергійний4) ( with) багатий ( на що-небудь), повний ( чого-небудь); наповнений, переповнений ( чим-небудь)5) (to) який усвідомлює, жваво сприймає, гостро відчуває6) театр. живий, справжній7) гipн. продуктивний8) діючий, на ходу ( про підприємство)9) eл. ( який знаходиться) під напругою; включений ( про мікрофон) -
3 biotaxy
-
4 last
1. n1) останній, останнє2) кінецьthe last of — амер. кінець (тижня, місяця, року тощо)
3) смерть, кончина, край4) жарт. вигадка, каламбур, залишені на кінець5) розв'язка, кінцівка6) щось останнє7) копил, колодкаto measure smb.'s foot by one's own last — міряти когось на свій аршин
8) витримка, витривалість9) ласт (міра)10) мор. одиниця вантажопідйомності (близько 2 т)to the last, till the last — до кінця
to stick to one's last — займатися своєю справою; не втручатися у те, чого не розумієш
to breath one's last — сконати, умерти
2. adj1) sup від late2) останнійto see smb. for the last time — бачити когось востаннє
last will — юр. заповіт, духівниця
3) єдиний, останнійlast crust (resource) — єдине (останнє) джерело існування
4) минулийlast week (month, year) — минулий тиждень (місяць, рік)
last night — а) минула ніч; минулої ночі; б) учора увечері
5) найновіший, найостанніший, найсвіжіший; сучаснийthe last news — найостанніше повідомлення, найсвіжіша новина
6) найбільш непідхожий, найбільш небажаний; несподіваний7) остаточний8) надзвичайнийlast but not least — а) останній, але не менш важливий; б) останній, але не найгірший
the last day — день страшного суду; кінець світу
to be on one's last legs — а) умирати; б) бути смертельно втомленим
3. adv1) sup від late2) після всіх3) востаннє, в останній раз4) на останньому місці, наприкінці (при переліку)4. v1) тривати2) витримувати; залишатися в живих4) вистачати, бути достатнім (тж last out)it will last (out) the winter — цього вистачить на зиму
5) натягувати на копил* * *I n1) останній, останнє; залишок2) кінецьthe last of — кінець (року, місяця, тижня); кінець, смерть
3) жарт, вигадка, каламбур, залишені під кінецьII alast but one — передостанній; єдиний, останній; останній, передсмертний
last rites /sacrament/ — цepк. соборування
2) минулий3) найновіший, найостанніший, найсвіжіший4) найбільш невідповідний, найбільш небажаний або несподіваний5) крайній, надзвичайнийIII adv1) після всіх2) востаннє3) на останньому місці, наприкінці ( при перерахуванні)IV nвитримка; витривалістьV v1) продовжуватися, тривати; витримувати, залишатися в живих2) зберігатися ( у гарному стані); носитися ( про тканини); витримувати (про здоров'я, сили)3) бути достатнім, вистачати ( last out)VI n VII v VIII n1) ласт ( міра товару)2) мop.; icт. одиниця вантажопідйомності ( бли-зько 2 т) -
5 quick
1. n1) (the quick) збірн. живі3) збірн. живопліт4) чутливе місцеto cut (to touch) to the quick — дійняти до живого, допекти
2. adj1) швидкий; моторний; жвавий2) кмітливий, тямущий; винахідливий3) гострий, добре розвинутий, тонкий (про зір тощо)4) сильний, глибокий (про почуття)5) що швидко реагує (на щось)6) запальний, гарячий, дражливий7) різкий (про рух тощо)8) що складається з живих рослин9) ком. ліквідний10) гірн. рудоносний11) геол. пливучий; сипкий; м'який (про породу)12) піддатливий (про грунт)13) стрімкий (про ріки тощо)14) яскравий (про фарби, квіти)15) палаючий, розпечений16) живий17) діловий, шумний, жвавий (про торгівлю тощо)18) ігристий; шипучий (про вино)19) гострий; влучний; саркастичний; уїдливий20) уривчастийquick march — військ. форсований марш
quick return — тех. швидке повернення
quick test — тех. прискорене випробування
quick time — військ. стройовий крок
to cut (to sting, to touch, to wound) to the quick — зачепити за живе, допекти
as quick as lightning (as a flash) — із швидкістю блискавки, умить
3. advшвидко, скоро; хутко; жваво; моторно, спритно; квапливоplease come quick! — будь ласка, приходь швидше!
4. intшвидше!now then, quick! — мерщій!, хутко!, та швидше ж!
* * *I [kwik] n2) жива огорожа; рослини такої огорожі3) найбільш чутливі ділянки шкіри (особл. під нігтями); почуття; найбільш важлива, основна частина ( чого-небудь)4) вагітнаII [kwik] a1) швидкий, стрімкий2) швидкий, моторний; живий, діяльний3) кмітливий, тямущий, спритний; гострий, добре розвинутий, тонкий (про зір, слух, розум); сильний, глибокий ( про почуття); активний, енергійний4) швидко реагуючий, дратівливийquick to sympathize — чуйний; запальний, дратівливий; нетерплячий
5) різкий, крутий ( про поворот)quick fence /hedge/ — жива огорожа
7) кoм. ліквідний, який легко реалізується8) гipн. рудоносний9) гeoл. пливучий; сипучий10) редк. податливий (про породу, ґрунт)11) стрімкий (про ріки, потоки)12) яскравий (про квіти, фарбу)13) арх. палаючий, розпечений14) арх. живий (пpoтил. мертвий)15) вагітна16) арх. жвавий, шумний, живий (про місто, торгівлю)III [kwik] advшвидко, скоро; жваво, моторно; поспішно -
6 quickset
1. n1) збірн. живці (особл. глоду) у живоплоті2) живопліт2. adjзроблений з живих рослин3. vсаджати живопліт* * *I [`kwikset] nзбірн. черешки рослин, посаджені як жива огорожа; жива огорожаII [`kwikset] a III [`kwikset] v -
7 survivor
n1) той, хто лишився живим (хто уцілів)2) юр. той, хто пережив іншого спадкоємця; єдиний живий спадкоємець* * *n2) той, хто залишився в живих, уцілілий3) юp. спадкоємець, який пережив іншого, єдиний спадкоємець, що залишився в живих -
8 taphonomy
n2) тафономія, вивчення перетворень останків живих істот у копалини -
9 survivor
n2) той, хто залишився в живих, уцілілий3) юp. спадкоємець, який пережив іншого, єдиний спадкоємець, що залишився в живих -
10 taphonomy
n2) тафономія, вивчення перетворень останків живих істот у копалини -
11 біосфера
БІОСФЕРА ( від грецьк. βίοζ - життя; σφαίρα - куля) - оболонка земної кулі, в якій існує або існувало життя. Частина земної кори, склад та енергетика якої зумовлені життєдіяльністю живих організмів, колишніх та сучасних "хвиль життя". Перші уявлення про Б. як сукупність життя пов'язані із творчістю Ламарка. Термін "Б." увів у науковий обіг Зюсс (1875) для визначення тонкої оболонки життя на земній поверхні Н. айбільш систематичне й цілісне вчення про Б. належить Вернадському, який обґрунтував ідею, що Б. - це сфера життя, виявив єдність хімічного складу живих організмів та їх неорганічного оточення, переконливо аргументував першочергове значення живої речовини в проходженні геологічних процесів у верхніх шарах земної поверхні (утворення ґрунту, зміни у хімічному складі атмосфери та гідросфери тощо), що дало підстави тлумачити Б. як сферу життя, яка включає в себе не лише організми, а й навколишнє середовище. Жива речовина за вагою й об'ємом складає незначну частку Б., проте визначає усі біосферні процеси й розвиває величезну вільну енергію, створюючи головну силу в Б., що виявляється в геологічних масштабах. Вона є найбільш суттєвим геохімічним та енергетичним чинником планетарного розвитку, носієм вільної біогеохімічної енергії. Харчування, дихання й розмноження організмів і пов'язані з цим продукти накопичення й розкладу органічної речовини забезпечують постійний колообіг речовин та енергії. В продовж складного й драматичного розвитку життя на планеті неодноразово відбувалася зміна груп організмів, проте геохімічні функції живого зберігалися С. укупна діяльність живої речовини постійно підтримувала відносний гомеостаз на планеті. З появою людини виникає новий чинник перетворення поверхні Землі - антропогенний. Біогеохімічний вплив діяльності людини на всі без винятку фрагменти Б. стає найсильнішим. Розвиток Б. починає визначатися, за Вернадським, "науковою думкою як планетним явищем", "культурною біогеохімічною енергією", внаслідок чого Б. закономірно переходить у ноосферу.М. Кисельов -
12 Гете, Йоган Вольфганг
Гете, Йоган Вольфганг (1749, Франкфурт-на-Майні - 1832) - нім. поет, філософ, природознавець. Освіту здобув в ун-тах Ляйпцига і Страсбурга. Формування світогляду Г. відбувалося під впливом Гердера, Ляйбніца, Руссо, Спінози. Перші творчі здобутки Г. були щільно пов'язані з духом романтизму руху "Буря і натиск", одним із лідерів якого, поряд з Гердером, він був. До чільних ідей раннього періоду творчості Г. (виразно втілених у "Стражданнях молодого Вертера" та першій частині "Фауста") належить ідея нехтування усім буденно узвичаєним заради спонтанного вияву почуттів та внутрішньої автентичності З. годом, після поїздки до Італії 1786 р., Г. дійшов висновку про доконечну обґрунтованість позиції рівноваги між романтизмом і класицизмом, язичництвом і гуманізмом. Г. був одним з перших провісників органічного світогляду, заснованого на розумінні світу як живої монадної цілісності, утвореної із множини таких самих монадних різномасштабних форм, що органічно самореалізуються на всіх рівнях і в усіх сферах буття. Розроблене на цих засадах натурфілософське вчення Г. підпорядковане з'ясуванню природи первинних живих форм - прафеноменів, що уособлюють єдність у поступальних трансформаціях різноманітних живих цілісних утворень (рослинного, тваринного світу). Всі вияви сущого є полярними та рівночасно взаємодоповняльними: відштовхування й тяжіння, роз'єднання та єднання, сутність і явище, ціле й частини, дух і матерія, людина і природа. Розмисли Г. у галузі метафізики базувалися на філософії Спінози і тяжіли до пантеїзму. Пантеїстичні ідеї у поєднанні з деякими принципами монадології Ляйбніца створювали підстави для орієнтації Г. на панпсихізм.[br]Осн. тв.: "Страждання молодого Вертера" (1774); "Нариси про метаморфоз рослин" (1790); "Фауст" (1790 - 1833); "Поезія та істина". В 4 т. (1811 - 1833) та ін.Філософський енциклопедичний словник > Гете, Йоган Вольфганг
-
13 цивілізація
ЦИВІЛІЗАЦІЯ ( від лат. civilis - громадянський, державний) - 1) форма існування живих істот, наділених розумом; 2) синонім культури, сукупність духовних і матеріальних досягнень суспільства; 3) ступінь розвитку матеріальної та духовної культури, суспільного розвитку загалом; 4) процес становлення громадянського суспільства; 5) відносно самостійне цілісне соціально-історичне утворення, локалізоване в просторі і часі, що може мати ієрархічні рівні (напр., антична Ц., елліністична Ц., афінська Ц.). Термін "Ц." запроваджений Мірабо (1757). На різних історичних етапах зміст терміну "Ц." зазнавав чималих змін та відповідних тлумачень. У мислителів, що запровадили цей термін, та протягом наступного, досить тривалого відтинку часу, поняття "Ц." вживалося для характеристики не стану суспільства, а певного соціального процесу (Мірабо, Ленге, Фергюсон, Сміт). Пізніше, - з перш. пол. XIX ст. і до XX ст. воно переважно застосовується для позначення певного стану суспільства. Як перше, "процесуальне", так і друге, "системне" тлумачення поняття "Ц." здійснювалося з позицій класичного, лінійно-прогресистського, моністичного підходу, який до серед. XIX ст. був у царині філософії історії визначальним. З друг. пол. XIX ст. Ц. стає наріжним поняттям ряду концепцій некласичної філософії історії (Данилевський, Шпенглер, Тойнбі), в яких історичний процес розглядається вже як поліцентричний, нелінійний рух набагато складнішої конфігурації. У Данилевського і Шпенглера Ц. тлумачиться як завершальний етап існування великих живих історичних індивідів (за Данилевським, це - культурно-історичні типи, за Шпенглером - культури); у Тойнбі це - основна складова одиниця історичного процесу. Цивілізаційний підхід в дослідженні історичного буття посідає одне з чільних місць у сучасній філософії історії. З його позицій історичний процес постає передусім не як лінійна послідовність, а як розмаїття Ц. При цьому кожна Ц. також розглядається як нелінійне утворення монадного характеру, тобто таке, що в ньому відтворюється і уособлюється всесвітньо-історичний процес в цілому. За цивілізаційного підходу докорінним чином переосмислюється й поняття історичного прогресу. Останній вбачається не як висхідний рух, поступальний характер якого визначається опозиціями "вище - нижче", "гірше - краще", а насамперед - як поступ, в якому кожна Ц. в ході самовизначення і самореалізації збагачує своїм, тільки їй притаманним екзистенційним досвідом, інваріантні структури і неминущі загальнолюдські цінності.І. Бойченко -
14 survivor
особа, яка залишилася живою (в т. ч. після спроби самогубства); єдиний спадкоємець, який залишився в живихsurvivor of a genuine suicide pact — особа, яка залишилася живою після укладання і виконання угоди про спільне самогубство
-
15 живий
1) live, living; alive (pred.); ( про фарби) vivid, lifelikeяк живий — to the life, true to life
все живе — every living thing, all flesh; man and beast
2) ( жвавий) vivacious, lively, animated, brisk, full-bloodedживий розум — lively wit ( mind)
3)ні живий, ні мертвий — ( від страху) petrified ( with fright)
зостатися в живих — to remain alive, to survive
на живу нитку — hastily, carelessly, anyhow
шити на живу нитку — to baste, to tack
-
16 залишатися
= залишитисяto remain; ( затримуватися) to stay; to be left over; (триматися, зберігатися у якому-небудь стані) to keep; ( дотримуватися) to stick (to); ( кому-небудь) to have to; it remains; it is necessaryзалишатися вдома — to stay ( to stop) at home
залишатися в дурнях — to make a fool of oneself, to look like a fool
залишатися в живих — to survive/escape with one's life; to come through
залишатися вірним (комусь) — to remain faithful (to); to stick (to)
залишатися в силі — to remain valid; to hold good; юр. to remain in force
залишатися в тіні — to be kept (a) secret, to be a mystery, to remain a mystery
-
17 несприятливий
unfavourable, disadvantageous, inauspicious, untoward; adverse, illза несприятливих умов — under adverse/unfavourable conditions
-
18 axenic
a; біол.1) аксенічний, який не містить інших живих організмів ( про культуру)2) стерильний, безбактеріальний -
19 bioelement
n; біохім.( хімічний) елемент у складі живих організмів -
20 bioluminescence
nбіолюмінесценція, світіння живих організмів
См. также в других словарях:
біоелектричний — а, е. 1) Пов язаний із наявністю в живих організмах і рослинах електричних струмів. 2) Такий, що базується на використанні електричних струмів, що виникають у живих організмах і рослинах. •• Біоелектри/чний потенціа/л електричні явища в клітинах… … Український тлумачний словник
геохімічні процеси — геохимические процессы geochemical processes geochemische Vorgänge природні хімічні процеси, що відбуваються в надрах Землі та на її поверхні, спричиняють міграцію елементів і зміни хімічного складу гірських порід та мінералів. Внаслідок Г.п.… … Гірничий енциклопедичний словник
біогенний — а, е. Біологічного походження; який містить залишки живих організмів і який підтримує, стимулює розвиток організму, життя. •• Біоге/нна речовина/ речовина, що її виробляють живі організми. Біоге/нні за/соби лікарські засоби тваринного або… … Український тлумачний словник
життя — я/, с. 1) Вища форма існування матерії, найхарактернішими рисами якої є обмін речовин, самооновлення, самовідтворення. || Існування всього живого; прот. смерть. 2) Стан живого організму в стадії розвитку, зросту. 3) Період існування кого небудь;… … Український тлумачний словник
перелазити — а/жу, а/зиш і рідше переліза/ти, а/ю, а/єш, недок., перелі/зти, зу, зеш; мин. ч. перелі/з, ла, ло; док. 1) перех., через що і без додатка. Хапаючись руками або чіпляючись ногами, підніматися по чому небудь угору й спускатися вниз на інший бік. || … Український тлумачний словник
ліхтар мертвих — Споруда у вигляді стовпа, башти з ажурним або конусним завершенням і низкою прорізів у верхній частині, в яких підтримувався постійний вогник. Розташовувалась на кладовищі або біля нього і мала свідчити про загальність живих й мертвих, а вогник… … Архітектура і монументальне мистецтво
Грабянка, Григорий — в 1723 г. Г., в то время гадяцкий полковой судья, был послан вместе с другими старшинами в СПб.; в 1734 г. участвовал в походе против татар, в котором и погиб. Г. известен как составитель летописи, носящей его имя и помеченной 1710 г. Она… … Большая биографическая энциклопедия
Грабянка — (Григорий) в 1723 г. Г., в то время гадяцкий полковой судья, был послан вместе с другими старшинами в СПб.; в 1734 г. участвовал в походе против татар, в котором и погиб. Г. известен как составитель летописи, носящей его имя и помеченной 1710 г.… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Грабянка Григорий — в 1723 г. Г., в то время гадяцкий полковой судья, был послан вместе с другими старшинами в СПб.; в 1734 г. участвовал в походе против татар, в котором и погиб. Г. известен как составитель летописи, носящей его имя и помеченной 1710 г. Она… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Николай Николаевич Рутыч — Н.Н. Рутченко. Николай Николаевич Рутыч (Рутченко) (р. 19 августа 1916, Кишинёв) историк и общественный деятель. В годы Великой Отечественной войны коллаборационист. Содержание 1 Биография … Википедия
Николай Рутыч — Н.Н. Рутченко. Николай Николаевич Рутыч (Рутченко) (р. 19 августа 1916, Кишинёв) историк и общественный деятель. В годы Великой Отечественной войны коллаборационист. Содержание 1 Биография … Википедия